Володимир Жеребний

28 років, викладач

20 лютого після 12-годинного чергування на барикадах Володимир Жеребний мав йти відпочивати. Саме тоді почався штурм, і він повернувся. За кілька годин Володимир загинув від кульового поранення в шию.

На Майдані активіст був з самого початку. На Різдво приїхав додому. Побув чотири дні, взяв відпустку за власний рахунок і знову рушив до Києва. «На Водохреще він взагалі не приїхав», — з прикрістю згадує батько Героя Небесної сотні Михайло Федорович.

 Коли ситуація на Майдані стала критичною, батько не міг знайти аргументів, щоб вмовити сина повернутися. Володимир порад не слухав. Навпаки закликав батька збирати друзів та рушати до Києва. Мамі, яка в телефонній розмові благала сина їхати додому, він сказав: «Україна в небезпеці, мамо. Я тут за тебе і за себе».

«Він з самого дитинства був у нас патріотом, — розповідає Михайло  Федорович. —  Ми йому давали кишенькові гроші, щоб він пиріжка купив в школі. А він їх тихенько відкладав, щоб придбати книгу. Історія України цікавила його найбільше».

Герой Небесної Сотні з відзнакою закінчив школу, а потім і Вишнянський коледж. В Львівському університеті Франка навчався на економічному факультеті.

Юрій, друг Володимира, знав його з дитинства. Вони жили на одній вулиці. Перший раз в Київ їхали також разом, проте опинилися в різних сотнях. «Володимир завжди мав про все власну думку. Відстоював її. Я сьогодні читаю про героїв Небесної сотні і помічаю, що майже всі вони мали загострене почуття справедливості. От і Володя за правду горою стояв, і поклав голову за неї», — згадує друг.

Сестрі Володимира Жеребного нещодавно написала дівчина з Харкова. З Володимиром вони познайомилися в Києві: «Та чужа дівчинка сказала, що як побачила фотографію Володі серед загиблих, в неї ледве серце не зупинилося. Говорила, що мало зустрічала таких простих, добрих людей. Хлопці з його сотні також до нас приїжджали. Кажуть, що там, на барикадах, Володя їх постійно підбадьорював. Казав, що буде стояти до кінця. От і вистояв».

«Він лише починав жити, будував плани, хотів ремонт розпочати. Останнім часом таким  радісним був, — говорить Михайло Федорович. — Зараз, коли бачу його речі... Неможливо той біль передати».

За гроші, які небайдужі перераховують батькам Героя Небесної Сотні, вони хочуть побудувати капличку. «Люди туди зайдуть, помоляться, слово добре про Володю скажуть, і нам з дружиною на душі від того трохи стане легше», — каже батько.

Єдине про що зараз моляться батьки Героя Небесної Сотні, щоб смерть їхнього сина та його побратимів не була даремною.

Допомогти родині можна через рахунок в Райффайзен Банк Авалі: МФО 325570, рахунок 2620044372, ІПН 2153416957, отримувач Жеребний Микола Федорович.